Навчання дітей емігрантів за кордоном
Ідея створення цього запису з'явилася у мене досить непередбачувано та спонтанно. Мені хотілося би висловити свою думку на рахунок початкової освіти за кордоном. У цьому випадку, мова йде про державу південно-західної Європи — Іспанію. У зв'язку з сімейними обставинами, мені, у віці 8-ми років, довелося поселитися в цю країну на тривале проживання. Спеціальних шкіл для україномовних в Іспанії не було, тому довелося навчатися в місцевій іспанській школі. Що мене вразило найбільше?
По-перше: Іспанія — багатонаціональна держава. Школу, де я навчалася відвідували: естонці, португальці, росіяни, сирійці та латино-американці. Далеко не всі могли вільно спілкуватися іспанською мовою. Однак, колектив вчителів з ентузіазмом допомагав дітям якнайшвидше освоїти мову. Варто підкреслити те, що все це вони робили абсолютно безкоштовно. Заняття проводилися в ігровій формі. Також відмічу те, що взаємовідносини вчителів і учнів базувались на повній відсутності якихось бар'єрів. Насамперед, вчитель — найкращий товариш для дітей. Тому прийнято, що всі учні звертаються до вчителя на «ти» та по імені.
Для початку, вивчали іспанські літери, їх вимову. Як правило, діти швидко засвоювали їх, не прикладаючи для цього великих зусиль. Згодом, видавалися аркуші з малюнками, де внизу, відповідно, зазначалося значення намальованого. Саме клопітка робота «професорів» та прагнення до спілкування з однолітками допомагає швидко вивчити мову.
По-друге: Основна кількість навчального матеріалу для освоєння опрацьовується в школі. Домашню роботу задавали не завжди та небагато. Велика увага приділяється природничим та гуманітарним наукам. Окрім іспанської та англійської вивчалася мова окремої автономії: Країни Басків, Каталонії або Валенсії та ін.
Оскільки я жила в південно-східному місті, то аналогічно, вивчала валенсійську мову.
Цікаво те, що на уроках фізичного виховання практикувалось все: настільний теніс, волейбол, футбол, баскетбол, біг, спеціальні вправи, які дуже корисні для дітей. Також на заняттях музики дитина могла проявити свій талант грою на різноманітних музичних інструментах, як правило це була флейта.
По-третє: Після третього уроку перерва триває 45 хв. В цей час, багато дітей ідуть харчуватися в шкільну їдальню, інші — за бажанням, додому. Раціон дитини складався з першого (супи), другого (наприклад: м'ясо, салат) та десерту. І жодних фаст-фудів.
Після того, як діти пообідали, педагоги організовували для дітей різноманітні конкурси, малювання, аплікацію, перегляд мультфільмів, тощо.
Варто звернути увагу на те, що частина учнів харчувалися безкоштовно, іншій половині — щороку з державного бюджету виділялися кошти на придбання нових навчальних підручників.
Іспанська освіта складається з:
1. Необов'язкового дошкільного курсу (з 3 до 6 років).
2. Обов'язкового початкового (з 6 до 12).
3. Середнього рівня (з 12 до 16).
Щоб продовжити навчання в університеті необхідно пройти певні курси, які тривають 2 роки і скласти відповідний іспит.
Навчальний рік в Іспанії починається в 20-х числах вересня, а закінчується в кінці червня, що пов'язано з кліматичними умовами.
Таким чином, базується іспанська початкова освіта. Відгуки про неї вкрай різноманітні: хтось ставиться скептично,інші дотримуються нейтралітету, є особи, які її вкрай засуджують або ж схвалюють. Я тільки висловила певні її особливості. Так чи інакше, скільки людей, стільки й думок.
По-перше: Іспанія — багатонаціональна держава. Школу, де я навчалася відвідували: естонці, португальці, росіяни, сирійці та латино-американці. Далеко не всі могли вільно спілкуватися іспанською мовою. Однак, колектив вчителів з ентузіазмом допомагав дітям якнайшвидше освоїти мову. Варто підкреслити те, що все це вони робили абсолютно безкоштовно. Заняття проводилися в ігровій формі. Також відмічу те, що взаємовідносини вчителів і учнів базувались на повній відсутності якихось бар'єрів. Насамперед, вчитель — найкращий товариш для дітей. Тому прийнято, що всі учні звертаються до вчителя на «ти» та по імені.
Для початку, вивчали іспанські літери, їх вимову. Як правило, діти швидко засвоювали їх, не прикладаючи для цього великих зусиль. Згодом, видавалися аркуші з малюнками, де внизу, відповідно, зазначалося значення намальованого. Саме клопітка робота «професорів» та прагнення до спілкування з однолітками допомагає швидко вивчити мову.
По-друге: Основна кількість навчального матеріалу для освоєння опрацьовується в школі. Домашню роботу задавали не завжди та небагато. Велика увага приділяється природничим та гуманітарним наукам. Окрім іспанської та англійської вивчалася мова окремої автономії: Країни Басків, Каталонії або Валенсії та ін.
Оскільки я жила в південно-східному місті, то аналогічно, вивчала валенсійську мову.
Цікаво те, що на уроках фізичного виховання практикувалось все: настільний теніс, волейбол, футбол, баскетбол, біг, спеціальні вправи, які дуже корисні для дітей. Також на заняттях музики дитина могла проявити свій талант грою на різноманітних музичних інструментах, як правило це була флейта.
По-третє: Після третього уроку перерва триває 45 хв. В цей час, багато дітей ідуть харчуватися в шкільну їдальню, інші — за бажанням, додому. Раціон дитини складався з першого (супи), другого (наприклад: м'ясо, салат) та десерту. І жодних фаст-фудів.
Після того, як діти пообідали, педагоги організовували для дітей різноманітні конкурси, малювання, аплікацію, перегляд мультфільмів, тощо.
Варто звернути увагу на те, що частина учнів харчувалися безкоштовно, іншій половині — щороку з державного бюджету виділялися кошти на придбання нових навчальних підручників.
Іспанська освіта складається з:
1. Необов'язкового дошкільного курсу (з 3 до 6 років).
2. Обов'язкового початкового (з 6 до 12).
3. Середнього рівня (з 12 до 16).
Щоб продовжити навчання в університеті необхідно пройти певні курси, які тривають 2 роки і скласти відповідний іспит.
Навчальний рік в Іспанії починається в 20-х числах вересня, а закінчується в кінці червня, що пов'язано з кліматичними умовами.
Таким чином, базується іспанська початкова освіта. Відгуки про неї вкрай різноманітні: хтось ставиться скептично,інші дотримуються нейтралітету, є особи, які її вкрай засуджують або ж схвалюють. Я тільки висловила певні її особливості. Так чи інакше, скільки людей, стільки й думок.
1 коментар