Абсурд українського телебачення

Я не палка прихильниця телебачення, однак, як-кажуть, щоб іти в ногу з часом, іноді дозволяю собі цю розкіш. Якщо раніше я обожнювала дитячі талант-шоу, інтерактивні передачі, типу «найрозумніший», «що? де? коли?», то зараз і вибирати немає з чого.

Телеканал Інтер вже давно транслює серіали мильного характеру.
Про новини на 1+1 вже й так багато говорилося, щодня подробиці вбивств, стрілянини, насильства і т.д. Що ж поробиш, якщо в Україні таке трапляється постійно? На цьому ж телеканалі буквально панують турецькі серіали.
Продовжувачем після наших новин, так званої «чорнухи» є телепередачі про слідчі та судові справи. Основна аудиторія глядачів — люди похилого віку. Який взагалі сенс подібного проекту? Підвищення рівня своїх знань законів, прав та статей «Конституції»? Готова побитися об заклад, що глядачі не сприймають й 10-ти відсотків інформації. Тільки псують собі нерви, хвилюючись.
Якщо ж перемкнути на СТБ, то на цьому каналі взагалі суцільні нахили до містики: 10 сезонів «Битви екстрасенсів» українська та російська версія, «Слідство ведуть екстрасенси».
«Залишайтеся з нами, якщо хочете дізнатися, як екстрасенс силою думки погасить полум'я в палаючій кімнаті» або «Як схуд Борис Моїсеєв та напилася Ірина Білик» не пропустіть, тільки в «Неймовірній правді про зірок».
Рухаємось далі. Новий канал взагалі по праву можна класифікувати як телеканал для підлітків «Вороніни», Букіни, «Ханна Монтана», «Друзі» і т.д. От начебто, з'явилася непогана передача «Ревізор». Актуальна і потрібна тема. Показ українського, а пізніше й закордонного рівня обслуговування у сфері ресторанного та готельного бізнесу, таким яке воно є. Всього б нічого, якби не сама ведуча. В останній час, Ольга Фреймут переходила всі межі дозволеного. Цікаво чому? Зіркова хвороба чи відчуття вседозволеності?
Музичні телеканали та реклама це взагалі окрема тема.
Я розумію, що музичним телеканалам не легко підлаштовуватися під усі смаки, тому потрібно опиратися на вподобання більшості. У нашому випадку — це попса. Але я також знаю, что основна функція музики — заспокоїти та розслабити слухача, підняти настрій, коли це потрібно. Коли чуєш одну і ту ж саму пісню 300 разів на день, як мінімум — це дратує.
Що ж стосується реклами, то її тривалість часто може сягати 20-ти хвилин. Не малий період часу. Якщо бажаєш переглянути фільм, приходиться потратити додаткових 50 хвилин на рекламну паузу. Це ще нічого, якби вона несла якусь корисну інформацію, а не тільки «просила» купити два пральних порошка, за ціною одного. І самий текст часом звучить дивно «Чоловіки люблять м'ясо, а м'ясо — Торчин» або «рано чи пізно сніжна панда з'явиться у вашому домі.»
Дуже поширені на екранах передачі, які запевнюють, що основані на якихось наукових підгрунтях, із сумнівними темами «Атланти все ще живуть під водою», «Діти-індіго захоплюють світ» та «Прибульці прийдуть по нас».
Не кажучи вже й за «вибух» на екранах телевізорів надзвичайно романтичних «Давай одружимось», «Холостяк», «10 кроків до кохання» і т.п.
Як видно, телебачення вкрай змінилося за декілька років. На зміну одній генерації телевізійних улюбленців уже давно постали інші: Ігор Кондратюк, Володимир Зеленський, Сергій Сосєдов, Дмитро Коляденко і т.д. Чи не одна поява в кадрі таких особистостей вже може гарантувати повне процвітання даного проекту.

Ось такий абсурд українського телебачення. Прикро, що саме воно «виховує» більшу частину населення, адже зараз нинішнє переживає цілковитий занепад.

0 коментарів

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте