Абсурд українського телебачення
Я не палка прихильниця телебачення, однак, як-кажуть, щоб іти в ногу з часом, іноді дозволяю собі цю розкіш. Якщо раніше я обожнювала дитячі талант-шоу, інтерактивні передачі, типу «найрозумніший», «що? де? коли?», то зараз і вибирати немає з чого.
Телеканал Інтер вже давно транслює серіали мильного характеру.
Про новини на 1+1 вже й так багато говорилося, щодня подробиці вбивств, стрілянини, насильства і т.д. Що ж поробиш, якщо в Україні таке трапляється постійно? На цьому ж телеканалі буквально панують турецькі серіали.
Продовжувачем після наших новин, так званої «чорнухи» є телепередачі про слідчі та судові справи. Основна аудиторія глядачів — люди похилого віку. Який взагалі сенс подібного проекту? Підвищення рівня своїх знань законів, прав та статей «Конституції»? Готова побитися об заклад, що глядачі не сприймають й 10-ти відсотків інформації. Тільки псують собі нерви, хвилюючись.
Якщо ж перемкнути на СТБ, то на цьому каналі взагалі суцільні нахили до містики: 10 сезонів «Битви екстрасенсів» українська та російська версія, «Слідство ведуть екстрасенси».
«Залишайтеся з нами, якщо хочете дізнатися, як екстрасенс силою думки погасить полум'я в палаючій кімнаті» або «Як схуд Борис Моїсеєв та напилася Ірина Білик» не пропустіть, тільки в «Неймовірній правді про зірок».
Рухаємось далі. Новий канал взагалі по праву можна класифікувати як телеканал для підлітків «Вороніни», Букіни, «Ханна Монтана», «Друзі» і т.д. От начебто, з'явилася непогана передача «Ревізор». Актуальна і потрібна тема. Показ українського, а пізніше й закордонного рівня обслуговування у сфері ресторанного та готельного бізнесу, таким яке воно є. Всього б нічого, якби не сама ведуча. В останній час, Ольга Фреймут переходила всі межі дозволеного. Цікаво чому? Зіркова хвороба чи відчуття вседозволеності?
Музичні телеканали та реклама це взагалі окрема тема.
Я розумію, що музичним телеканалам не легко підлаштовуватися під усі смаки, тому потрібно опиратися на вподобання більшості. У нашому випадку — це попса. Але я також знаю, что основна функція музики — заспокоїти та розслабити слухача, підняти настрій, коли це потрібно. Коли чуєш одну і ту ж саму пісню 300 разів на день, як мінімум — це дратує.
Що ж стосується реклами, то її тривалість часто може сягати 20-ти хвилин. Не малий період часу. Якщо бажаєш переглянути фільм, приходиться потратити додаткових 50 хвилин на рекламну паузу. Це ще нічого, якби вона несла якусь корисну інформацію, а не тільки «просила» купити два пральних порошка, за ціною одного. І самий текст часом звучить дивно «Чоловіки люблять м'ясо, а м'ясо — Торчин» або «рано чи пізно сніжна панда з'явиться у вашому домі.»
Дуже поширені на екранах передачі, які запевнюють, що основані на якихось наукових підгрунтях, із сумнівними темами «Атланти все ще живуть під водою», «Діти-індіго захоплюють світ» та «Прибульці прийдуть по нас».
Не кажучи вже й за «вибух» на екранах телевізорів надзвичайно романтичних «Давай одружимось», «Холостяк», «10 кроків до кохання» і т.п.
Як видно, телебачення вкрай змінилося за декілька років. На зміну одній генерації телевізійних улюбленців уже давно постали інші: Ігор Кондратюк, Володимир Зеленський, Сергій Сосєдов, Дмитро Коляденко і т.д. Чи не одна поява в кадрі таких особистостей вже може гарантувати повне процвітання даного проекту.
Ось такий абсурд українського телебачення. Прикро, що саме воно «виховує» більшу частину населення, адже зараз нинішнє переживає цілковитий занепад.
Телеканал Інтер вже давно транслює серіали мильного характеру.
Про новини на 1+1 вже й так багато говорилося, щодня подробиці вбивств, стрілянини, насильства і т.д. Що ж поробиш, якщо в Україні таке трапляється постійно? На цьому ж телеканалі буквально панують турецькі серіали.
Продовжувачем після наших новин, так званої «чорнухи» є телепередачі про слідчі та судові справи. Основна аудиторія глядачів — люди похилого віку. Який взагалі сенс подібного проекту? Підвищення рівня своїх знань законів, прав та статей «Конституції»? Готова побитися об заклад, що глядачі не сприймають й 10-ти відсотків інформації. Тільки псують собі нерви, хвилюючись.
Якщо ж перемкнути на СТБ, то на цьому каналі взагалі суцільні нахили до містики: 10 сезонів «Битви екстрасенсів» українська та російська версія, «Слідство ведуть екстрасенси».
«Залишайтеся з нами, якщо хочете дізнатися, як екстрасенс силою думки погасить полум'я в палаючій кімнаті» або «Як схуд Борис Моїсеєв та напилася Ірина Білик» не пропустіть, тільки в «Неймовірній правді про зірок».
Рухаємось далі. Новий канал взагалі по праву можна класифікувати як телеканал для підлітків «Вороніни», Букіни, «Ханна Монтана», «Друзі» і т.д. От начебто, з'явилася непогана передача «Ревізор». Актуальна і потрібна тема. Показ українського, а пізніше й закордонного рівня обслуговування у сфері ресторанного та готельного бізнесу, таким яке воно є. Всього б нічого, якби не сама ведуча. В останній час, Ольга Фреймут переходила всі межі дозволеного. Цікаво чому? Зіркова хвороба чи відчуття вседозволеності?
Музичні телеканали та реклама це взагалі окрема тема.
Я розумію, що музичним телеканалам не легко підлаштовуватися під усі смаки, тому потрібно опиратися на вподобання більшості. У нашому випадку — це попса. Але я також знаю, что основна функція музики — заспокоїти та розслабити слухача, підняти настрій, коли це потрібно. Коли чуєш одну і ту ж саму пісню 300 разів на день, як мінімум — це дратує.
Що ж стосується реклами, то її тривалість часто може сягати 20-ти хвилин. Не малий період часу. Якщо бажаєш переглянути фільм, приходиться потратити додаткових 50 хвилин на рекламну паузу. Це ще нічого, якби вона несла якусь корисну інформацію, а не тільки «просила» купити два пральних порошка, за ціною одного. І самий текст часом звучить дивно «Чоловіки люблять м'ясо, а м'ясо — Торчин» або «рано чи пізно сніжна панда з'явиться у вашому домі.»
Дуже поширені на екранах передачі, які запевнюють, що основані на якихось наукових підгрунтях, із сумнівними темами «Атланти все ще живуть під водою», «Діти-індіго захоплюють світ» та «Прибульці прийдуть по нас».
Не кажучи вже й за «вибух» на екранах телевізорів надзвичайно романтичних «Давай одружимось», «Холостяк», «10 кроків до кохання» і т.п.
Як видно, телебачення вкрай змінилося за декілька років. На зміну одній генерації телевізійних улюбленців уже давно постали інші: Ігор Кондратюк, Володимир Зеленський, Сергій Сосєдов, Дмитро Коляденко і т.д. Чи не одна поява в кадрі таких особистостей вже може гарантувати повне процвітання даного проекту.
Ось такий абсурд українського телебачення. Прикро, що саме воно «виховує» більшу частину населення, адже зараз нинішнє переживає цілковитий занепад.
0 коментарів