Крок до прірви

Довелось побувати на вул. Зеленій, довго не вагаючись, зайшла на кладовище. Давно було цікаво побачити надгробки, яким вже понад 100 років, адже ці пам'ятники, теж, свого роду, мистецтво. Тим паче, багато відомих чернівчан похоронені на цьому місці. Та мене охопив повний жах. Мені стало соромно за нашу державу, за себе.

У нашому місті, де дорогих автівок більше ніж, власне, самих доріг, де кожен підприємець Калинівського ринку вважає себе поважним бізнесменом і де понтів хоч відбавляй, все ще може існувати такий безлад? Ми гордо називаємо себе цивілізованими людьми 21 століття, досягаємо великих наукових та технічних вершин, а на кладовищі — справжня дикість. З споконвічних часів люди шанували пам'ять померлих та місця їх поховання. За кордоном, впродовж життя людина платить податок за своє майбутнє місце на кладовищі. Взагалі, це спірне питання, але там завжди панує ідеальний порядок. Львівський Личаківський цвинтар став місцем постійного відвідування туристів, а на нашому — отримуєш тільки глибоку моральну травму.

Зруйновані надмогильні споруди, труни, які буквально видно з-під надгробних плит, численні надписи та ін. І рука мародера, і час — добряче торкнулися наших цвинтарів. Зрозуміло, що в безбожний радянський період заперечувалася стара мораль та принципи життя, але ми незалежні вже понад 20 років. І наша влада, а особливо колишній мер, який пробув 3 терміни в привладному кріслі, любив говорити про величезні здобутки та європейські досягнення нашого міста, цікаво чи бачив становище наших цвинтарів? Як висновок: Країна, яка не береже своїх померлих предків не варта майбутнього. Якщо ситуація надалі буде так складатися ми попадемо в прірву безкультур'я, безвір'я та дикості.

0 коментарів

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте