"...А те, чи варте наше діло - То скажуть люди, скаже час"

Коли я навчалася в іспанській школі (приблизно 8 років назад) до нас на навчання приїхав хлопчик з Харкова, але на запитання всіх вчителів звідки він, він відповідав, що з Росії. Уже тоді я ніяк не могла збагнути чому так, адже Україна вже незалежна та окрема держава зі своїми чіткими кордонами, а відносити себе до іншої національності, як мінімум, не патріотично. Доля України й справді важка, вона постійно була підвладною іншим державам, але все це в минулому. Так чому так модно відносити себе до Росії, найбільшої держави світу, в  якої чисельність лише в 3 рази перевищує число українців? 

На мою думку, велика частина українців все ще перебуває під впливом російських мас-медіа.  Воно й не дивно, адже й на українських телеканалах, показують російські патріотично-забарвлені фільми,  зранку до вечора крутять російську попсу та ін.
Але є і та частина людей, яка неодноразово бувала в Європі й може  провести паралелі. Саме ці люди й вийшли на майдан.
Що принесе революція для України? Як і в 2004 році, люди виступали за зміни. Завжди на кожну революцію ставлять великі цілі й сподівання. Люди підтримали демократа Ющенка, який був би відмінним президентом для розвинутої демократичної країни, де вже  панував би цілковитий порядок.  Але ніяк не на Україні (мабуть, не вистачило волі). Що заважає нам тепер? Відсутність лідера, з чіткими планами дій. Хоч моє відношення до Ю. Тимошенко нейтральне, але мені здається саме її  зараз не вистачає.
Доволі часто доводиться слухати вираз, що Європу треба будувати в Україні і вже потім, Європа приєднається до нас, але в цьому випадку слід  заглянути в історію. Економічні показники України і, наприклад, Польщі в 1991 році  були десь  приблизно на одному рівні, а що відбулося за цей час? Польща- член ЄС,  із  порівняно якіснішим рівнем життя. Україна, у свою чергу, випереджає її за кількістю олігархів. Найбільша провина в цьому на президенті Кучмі з його багатовекторною політикою. Саме під час його каденції започаткувалося те, що ми маємо зараз (коли декілька сотень олігархів багатіють з кожним днем, а рівень життя звичайних людей  падає).
Що таке Європейський Союз? Насамперед, це соціальна захищеність, якісні товари, сучасна медицина, заробітна плата, якої вистачатиме і на ті високі комунальні тарифи, якими нас лякають, але найважливіше- свобода. (коли ти знаєш, що поліція тебе захищає, медики лікують на совість, чиновники не нищать твій бізнес, а допомагають).  
Що таке Україна? Депресивна країна, яка погрузла в корупції та злиднях, свавіллі правоохоронних органів, які виконують накази зверху.   Ніколи не слід забувати,  що риба гниє з голови.
 Тому, не дивно, що основна прогресивна частина населення, а також студентство вимагає змін. Це й справді викликає радість, адже  вони є майбутнім нації, вони продовжуватимуть творити історію. Саме на  новому  поколінню не відчутній той радянський відбиток, вони не годовані ілюзіями про щасливе та безхмарне життя союзу,  знають правду про голодомор, війни, тодішнє життя. Це власне і є плюсом мітингу. Народ всякий раз довів, що він здатний протистояти, відстоювати свої права і свободи.
В заголовку: слова з пісні Тараса Петриненка.

0 коментарів

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте